Кріоконсервація ембріонів методом вітрифікації

Репродуктивні технології допомогли вже не одній сотні тисяч пар створити міцну сім'ю. Практика штучного запліднення та допоміжних репродуктивних методик продовжують давати надію людям, чиє бажання завести дитину бере гору над забобонами.

Процедура ЕКЗ містить в собі кілька складних і по-своєму важливих етапів, кожен наступний з яких був би неможливий без попереднього. Однак життя може підносити сюрпризи, порушуючи хід запланованої програми, і тоді сімейна пара може втратити не тільки гроші, але і вже готових до підсадки життєздатних ембріонів. Завдяки впровадженню в практичну діяльність вдосконалених методик репродуктології і засобів "страховки", клініки пропонують своїм пацієнтам кріопрограми, які дозволяють перенести процедуру переносу ембріонів на обумовлений термін з мінімальним ризиком для ембріонів.


Як відбувається заморожування ембріонів?

У недавньому минулому ембріологи билися над проблемою заморожування статевих клітин і ембріонів. Велику проблему становить високий відсоток вмісту рідини у матеріалі, який заморожується, що робить його нестійким до заморожування. В ході цього процесу відбувається кристалізація рідини, а це призводить до травматизації тканин і, як наслідок, - до втрати їх життєздатності. Тому після розморожування відзначалась велика частота руйнування ембріонів і, як наслідок, суттєве зниження частоти настання вагітності.

Справжнім проривом в цьому відношенні став винахід методу вітрифікації, суть якого полягає в заморожуванні життєздатного ембріона у рідкому азоті з попередньою обробкою кріопротекторами. Зазначені речовини перешкоджають утворенню кристалів, а замість цього ембріон переходить відразу у "склоподібний" стан, звідки і взялася назва цього методу (латинське слово "vitrium" означає скло). Застосування методу вітрифікації дозволило мінімізувати негативні наслідки заморожування на ембріон та значно підвищити частоту настання вагітності та народження здорових дітей.


В яких ситуаціях використовується вітрифікація ембріонів?

Вітрифікація буде ідеальним рішенням в наступних випадках:

  • не вдалося проведення переносу ембріонів в циклі стимуляції через незадовільний стан ендометрію або проблеми здоров'я жінки на той момент;
  • якщо перенос ембріонів відбувся, але залишилась якась кількість життєздатних ембріонів хорошої якості, які можуть залишитись як резерв на майбутнє. Наступну підсадку ембріонів можна буде виконати без проведення стимуляції овуляції;
  • необхідна передімплантаційна діагностика генетика, якщо є побоювання або настороженість щодо обтяженої спадковості.